Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSSСубота, 08.08.2020, 05:05

Меню сайту
Новини
Форма входу

Новини Освіта.UA
Головна » 2013 » Листопад » 11 » До 70-річчя визволення Іванківщини від німецько-фашистських загарбників
22:58
До 70-річчя визволення Іванківщини від німецько-фашистських загарбників
До 70-річчя визволення Іванківщини від німецько-фашистських загарбників в школі пройшли виховні години, інформаційні лінійки, виступи старшокласників з повідомленнями для учнів школи.








   
  
   

1 учень.  На просторах України знову осінь золота.

               Ми зібрались в світлу днину,

               Щоб в урочисту хвилину

               Ветеранів привітать.

 

2 учень.  Їхні скроні посивіли –

               Сімдесят минуло літ,

               Як вони, ще повні сили,

               Рідну землю нам звільнили,

               Щоб не вяв Вітчизни цвіт.

 

3 учень.  Щоб додому повернути

               І сестер, і матерів,

               Щоб довіку ворог лютий

               Знав, як важко в рабстві бути,

              Щоб у пеклі він горів.

 

4 учень.  І благословляла синочків своїх

                  Молитвою мати – Вкраїна,

                  А в Звільнення день ми вітаємо їх,

                 Шануючи тих, хто загинув.

 

5 учень.  Перший день і перший місяць війни. Спогади учасника тих подій Я.       Дударенка: «Як сьогодні пам’ятаю 22 червня 1941 року. Стояв сонячний теплий день. Я працював тоді секретарем Іванківського райкому партії по кадрах і згідно рішення Київського обкому партії був командирований в Димер на будівництво аеродрому. Тут і застала мене війна. Повернувся в Іванків і негайно пішов до райкому партії. Тут зустрів першого секретаря Г. Я. Толочина. Він був дуже стурбований. Адже всю партійну роботу необхідно було перебудувати на військовий лад.

   Гнат Якович чітко і сміливо визначив завдання кожного. День і ніч, не звертаючи увагу на втому, їздив він з колгоспу в колгосп, на підприємства, допомагав у роботі. Надійшло розпорядження евакуювати громадську худобу та інше майно, щоб нічого не потрапило в руки ворогові. Райком зібрав активістів і доручив їм відправити з району тисячі голів рогатої худоби, свиней, овець, всю техніку.

   Незабаром одержали нове завдання: створити підпільну групу в районі для боротьби з ворогом. Керувати нею доручили першому секретарю райкому партії Г. Я. Толочину. 22 серпня, коли відбувалася нарада членів групи, над Іванковом зявився фашистський літак. Його бомба попала туди, де зібрались майбутні підпільники. Частина з них загинула (це були комуністи Богуш, Радченко, Бондаренко та ін.). А наступного дня німці вже «господарювали» в Іванкові».

 

6 учень.  23 серпня 1941 року гітлерівці захопили Іванків. Великим, тяжким випробуванням  для жителів Іванківського району стали роки Великої Вітчизняної війни.

   Штаб фашистів, що розмістився в приміщенні райвиконкому, перетворився на центр грабіжництва та насильства. Гітлерівці витрушували все, що тільки можна з кооперативних складів, магазинів та господарств трудящих.

   У той же день, одночасно з фашистами, прибули колишні жителі Іванкова, зрадники Ян Марек, Вандершкруф і Верієр. Згодом перший отримав посаду бухгалтера, другий – шефа, а третій – співробітника гестапо. Вони встановлювали фашистські порядки в селищі, складали списки радянсько-колгоспного активу, комуністів та інших людей, допомагали забирати молодь до Німеччини. Арешти, грабування, розстріли, насильство називались «новим порядком».

   А тим часом секретар райкому партії Г. Я. Толочин створював партизанський загін. Та недовго довелося йому боротися з фашистами…

 

1 учень.  В перші місяці окупації ворогом було розстріляно сотні жителів району, в тому числі першого секретаря РК КП(б)У Г. Я. Толочина.

   Але народ не скорився. На території району організували і діяли партизанські загони імені Щорса, Кутузова, О. Невського. За активну допомогу партизанам було спалено село Заруддя.

   У березні 1943 року, готуючись до рейду в Західну Україну, кілька днів у селі Блідча перебували бійці партизанського з’єднання генерала С. А. Ковпака. Група ковпаківців спалила дерев’яний  міст біля Іванкова через річку Тетерів, перервавши цим самим транспортний зв’язок ворога з Києвом.

   В роки окупації в Іванкові діяла підпільна молодіжна організація, до якої входили К. Терентюк, К. Фещенко, В. Хоменко, Б. Тарасенко та інші патріоти. В травні 1943 року організація була розкрита ворогом, більшість її членів заарештована і розстріляна.

   11 листопада 1943 року Іванків було звільнено від фашистських загарбників військами І Українського фронту під командуванням генерала армії М. Ф. Ватутіна.

 

2 учень.  Їм осінніми громами цілий світ салютував,

               Тим, хто Україну славну,

               Нас, теперішніх із вами,

               Від недолі рятував.

 

3 учень.  Живемо у мирнім, щасливім краю,

               Що ви у боях боронили.

               За нашу квітучу, щасливу зорю-

               Хай Бог повертає вам сили.

 

4 учень.  І ми, вирушаючи в дальні світи,

               В земні і космічні дороги,

              (Разом): Клянемося

              Пам'яті словом святим,

              (Разом): Клянемося

              Хлібом землі золотим,

             Що будемо ми пам’ятати повік про воїнів Перемоги!

Переглядів: 908 | Додав: admin | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Наша школа
Пошук по сайту
Профспілка
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Погода в Іванкові
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Архів записів
Новини Педпреси

Copyright MyCorp © 2020
Створити безкоштовний сайт на uCoz