Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSSВівторок, 25.06.2019, 14:00

Меню сайту
Новини
Категорії розділу
Сучасні освітні технології [19]
Виховна робота [18]
Матеріали для вдосконалення та урізноманітнення роботи класних керівників
Для батьків [18]
Початкова школа [2]
Нормативно-правові документи [2]
Для вчителів [18]
Методичні документи [1]
Корисно для всіх [12]
Герої АТО. Випускники школи. [1]
Форма входу

Хмаринка тегів
1 Вересня Сценарії Батьківські права та обов'язки Учнівська форма Пам'ятка для батьків Виховна робота Англійська мова перезентація Навчальні програми 2011-2012 корисні сайти вчитель-методист презентація Розклад дзвінків Розклад уроків Конкурс Учень року Нормативно-правові документи Біологія Новорічні грамоти обслуговуюча праця Іванківська ЗОШ №1 Правила прийому до школи письмо Деду Морозу Свято Букваря шкільна документація 101 цікава педагогічна ідея БЖД ЯК зробити урок Батььківські збори Класному керівнику батьківські збори прислів'я література Правила поведінки учнів у школі Електронні книги класний керівник Вчитель року етика Українська мова та література МАЛЕНЬКИЙ УКРАЇНЕЦЬ Оформлення проекту Для вчителя олімпіади Навчальний кабінет Іноземні мови креслення ДПА ЗНО 2012 Корисний софт Компетентність вчителя Для батьків Класному керівнику. Виховна година виховна година мультимедійний супровід інформатика акції Предметні тижні список літератури на літо Каталог сайтів літературний диктант фізична культура Міс Україночка перший урок Правничий квест Кращі учні Сценарій Шевченко ЗНО ЗНО-2018 початкова школа онлайн-курс для вчителів НУШ програма типова освітня програма
Новини Освіта.UA

Каталог статей

Головна » Статті » Для вчителів

Нестандартні форм організації навчально-виховного процесу. Урок - лекція та його аналіз.

Лекція — одна із форм організації навчання в загальноосвітньо­му навчальному закладі. її основою є системне усне викладення учителем навчального матеріалу протягом одного уроку (чи пари уроків), головний зміст якого становлять аналіз та узагальнення фактів, а провідними прийомами є пояснення й міркування. Залежно від теми лекції в ній можуть превалювати характеристика, опис, розповідь про певні факти, процеси, явища.

Структура традиційної лекції така: організація діяльності вчи­теля й учнів; формулювання теми, постановка мети і завдань; акту­алізація опорних знань учнів; викладення змісту дидактичного ма­теріалу вчителем, забезпечення умов сприйняття та засвоєння його учнями; узагальнення та систематизація знань учнів, здобутих у про­цесі читання лекції.

У процесі підготовки до лекції вчителеві необхідно: визначити оптимальний обсяг нової інформації; забезпечити відповідність інформації теоретичним положенням тієї науки, до якої належить навчальний предмет; акцентувати увагу учнів на основному, істот­ному; забезпечити повноту та глибину реалізації змісту навчально­го матеріалу. Важливо також вибрати та раціонально використати методи і засоби викладу змісту лекції, визначити метод-домінанту викладання навчального матеріалу (репродуктивний, проблемний, творчий). Специфічним, як стверджує І.М.Чередов, у лекції віднос­но до уроку є етап визначення домашнього завдання. Тут важливо уникати перевантаження учнів. З цією метою доцільно давати дифе­ренційовані завдання, план семінарського заняття з теми лекції, роз­раховуючи на те, що учні заздалегідь почнуть готуватися до обго­ворення конкретних питань за змістом лекції1.

Залежно від дидактичної мети та місця в логічній структурі навчального матеріалу розрізняють такі типи лекцій: вступна, огля­дова, узагальнююча, лекція-інструктаж.

Специфіка вступної лекції полягає в тому, що її головною метою є розкриття провідних ідей і аспектів курсу навчального предмета, перспективи навчальної роботи з учнями щодо оволодіння змістом курсу предмета. При цьому важливо використовувати внутрішньо-курсові та міжкурсові зв'язки, їх реалізація забезпечує цілісне сприй­няття та уявлення про предмети, які вивчаються, їхню практичну значущість. Для вступної лекції найтиповішими прийомами викла­дання навчального матеріалу є порівняння, співставлення, спиран­ня на знання учнів, здобуті у практичній діяльності та спілкуванні, доведення, висновки, оціночні судження.

Оглядова лекція проводиться, як правило, з метою висвітлення широкого кола питань з того чи іншого курсу навчального предме­та, ознайомлення з новою інформацією з цих питань, розширення світогляду учнів. Важливим моментом оглядової лекції є відбір і структурування навчального матеріалу, що забезпечує підготовку учнів до логічного сприйняття систематизованої інформації та засвоєння системних знань. Превалюючими прийомами оглядової лекції є розповідь, опис та аналіз фактів, явищ, процесів. Засобами реалі­зації змісту оглядової лекції є раціональне поєднання слова вчителя та наочності (таблиць, кодокарт, кодофільмів, різних видів ТЗН, зокрема комп'ютера та ін.)2.

Узагальнююча лекція зазвичай проводиться після вивчення по­вного курсу навчального предмета або великого його розділу з ме­тою систематизації та поглиблення знань учнів. Вона є підсумком системи проведених раніше уроків і включає провідні аспекти кур­су даного навчального предмета. У процесі узагальнюючої лекції доцільним є використання узагальнюючих таблиць, схем, ТЗН тощо.

Лекція-інструктаж проводиться з метою підготовки учнів до се­мінару, лабораторної роботи, практичного заняття. Розкриваючи теоретичний і прикладний аспекти теми лекції, вчитель акцентує увагу на можливих та доцільних шляхах використання теоретичних знань, навичок і вмінь у процесі самостійної роботи; дає розгорнуте трактування того кола питань, які передбачено розглянути на на­ступному занятті. На лекції-інструктажі можуть бути поставлені завдання репродуктивного, реконструктивного, варіативно-трену­вального, пошукового та творчого характеру; зосереджується ува­га учнів на джерелах додаткової інформації.

Таким чином, з метою підвищення якості лекції вчителеві необ­хідно чітко визначити місце теми лекції в логічній структурі курсу навчального предмета, оптимальний обсяг навчального матеріалу, форми, методи та засоби ефективної його реалізації.

Залежно від форми організації і керування навчально-пізнаваль­ною діяльністю учнів лекція може бути монологічною, діалогічною, полемічною.

Характерними ознаками монологічної лекції є превалююче викладання її змісту самим учителем, який розкриває ті чи інші поло­ження у вигляді готових висновків. У цьому випадку учні сприй­мають на слух інформацію, фіксують основні положення, запам'ятовують. Монологічна лекція має свої переваги та недоліки. Переваги полягають у тому, що вчитель може чітко визначити обсяг змісту лекції та забезпечити його реалізацію, регламентувати влас­ну діяльність і діяльність учнів, дозувати матеріал за блоками й фраг­ментами, варіювати його залежно від сприйняття учнями інформації. Недолік монологічної лекції — відносна пасивність учнів недостатність зворотного зв’язку щодо засвоєння її змісту, відсутність

можливості оперативно внести корективи у зміст лекції, навчальна пізнавальну діяльність учнів та її результативність. Сигналами до коригування монологічної лекції можуть бути запитання, репліка, схвалення, нерозуміння, відсутність інтересу учнів, погана дисципліна.

Діалогічна лекція розрахована на певний ступінь участі учнів розкритті її змісту при керівній та спрямовуючій ролі вчителя. Лек­ція, яка проводиться в діалогічній формі, досягає успіху тоді, коли вчителем добре продумані та сформульовані запитання для діалогу з учнями, передбачені можливі варіанти відповідей на них, визна­чені серед них найбільш суттєві.

Полемічна лекція передбачає викладання змісту матеріалу у вигляді постановки дискусійних проблем, ідей, положень, що вима­гають розв'язання в ході дискусії. При цьому не виключені різні думки з того чи іншого питання. Роль учителя у проведенні поле­мічної лекції дуже складна. Йому необхідно бути ерудитом, володіти мистецтвом полеміки, орієнтуватися в різних поглядах та спрямову­вати учнів на правильні висновки. Крім того, він має бути демокра­тичним, справедливим, винахідливим, в міру гнучким. Полеміка — один зі способів ефективного емоційного впливу на учня, збудження його інтересу, відвертості, щирості, бажання шукати істину.

Незалежно від типу лекції у процесі її спостереження та аналізу слід звертати увагу на такі параметри:

• підготовка вчителя до лекції (доцільний вибір теми лекції);

• постановка триєдиної мети та завдань лекції; розробка систем питань (плану), що розкривають зміст лекції; знання основної та до­поміжної літератури з теми лекції; засобів її реалізації, визначення провідних ідей, вибір оптимальної структури лекції, логічність ви­кладання матеріалу);

• прийоми викладання вчителем навчального матеріалу (пояс­нення, міркування, використання наочності, у тому числі ТЗН, ком­п'ютерної техніки, додаткового дидактичного матеріалу);

• прийоми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі читання лекції (складання розгорнутого або тезисного пла­ну; конспектування лекції; фіксація фактів, які необхідні для на­ступного проведення практичного заняття чи лабораторної роботи, розв'язання задач тощо; вибір прийомів запису матеріалу лекції);

• способи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів (постановка запитань і завдань для аналізу, зіставлення і порівнян­ня різних фактів, явищ, самостійних висновків та пропозицій);

• привертання уваги учнів до змісту лекції за допомогою відомих прийомів спілкування під час її читання: «Це особливо важливо!..», «Вдумайтесь...», «Зверніть увагу...» тощо; за допомогою таких ви­словів: «Зробимо висновки», «Отже, ми бачимо...»; риторичних за­питань, на які пізніше дасть відповідь сам учитель: «Чим пояснити цей факт?», «Як пов'язані між собою ці події?», пауз, які дають змо­гу учням вдуматися у викладене;

• тип лекції залежно від дидактичної мети і її місця в логічній структурі навчального матеріалу (вступна, оглядова, узагальнюю­ча, лекція - інструктаж); залежно від форми організації і керування навчально -пізнавальною діяльністю учнів (монологічна, діалогіч­на, полемічна);

• ефективність лекції: стан дисципліни учнів; інтерес до інфор­мації, викладеної вчителем; якість виконання навчальних завдань; вміння учнів робити висновки, вносити пропозиції; міцність, повно­та та глибина знань учнів з висвітленої теми.



Джерело: http://131.school-site.kiev.ua/menu/for_teacher/urok/urok.php
Категорія: Для вчителів | Додав: admin (19.05.2012)
Переглядів: 1968 | Теги: Для вчителя | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Наша школа
Пошук по сайту
Профспілка
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Погода в Іванкові
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Новини Педпреси

Copyright MyCorp © 2019
Створити безкоштовний сайт на uCoz